Абдикува́ти
, у́ю, у́єш, док., непер.
від лат. abdico – зрікаюся, утвореного внаслідок додавання приростка ab- — від до дієслова dīcō — говорити, казати.
Відмовитися чи усунутися від влади —
зректи́ся (вла́ди), зречу́ся, зрече́шся, док., непер.
1. Коли цілою російською державою вже десять днів управляв новий Тимчасовий уряд, то ми одержали тільки той наказ по фронту, де писалось про те, що цар зрікся влади на користь свого брата Михайла — Микола Галаган, З моїх споминів..., 1928.
2. 14 грудня 1918 року Гетьман Скоропадський окремою грамотою до українського народу зрікся влади й спокійно виїхав до Німеччини — Олександр Удовиченко, Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921, 1954.
3. Коли його співвітчизники наполягатимуть, щоб він зрікся влади, і коли його найвідданіші помічники (а він просив їх висловитись прямо, правдиво й неупереджено) скажуть йому те саме, то він навіть зараз ладен передати владу тому, хто визнає себе здатним прийняти її — Алехо Карпентьєр, Розправа з методом, переклад Віктора Шовкуна, 1976.
4. Муаммар Каддафі готовий добровільно зректися влади — 5.ua, 13.04.2011.
5. 99 років тому, 14 грудня 1918 року, гетьман Павло Скоропадський був змушений зректися влади, оголосивши про це в грамоті-маніфесті до українського народу, й залишив Україну — День, 227–228/2017.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна