Абсце́с
, у, чол.
від лат. abscessus, що походить від дієслова abscēdere – виходити; виводити, утвореного внаслідок приєднання приростка ab- із заперечним значенням до дієслова cēdere – йти.
Місцеве скупчення гною, спричинене запаленням —
гнійни́к, а́, чол.;
гноя́к, а́, чол.;
нари́в, у, чол.
1. Загальне вірування, що прокляттями можна іньшому причинити хворобу, а спеціально навести на нього прищі та погані нариви, виявляєся вже в конструкції таких речень, як «обкинуло його болячками», «обсипало прищами», вивергло дягу і т.і. — Іван Франко, Галицько-руські народні приповідки, 1901.
2. Коли на сап захворіє людина, в неї болить голова та все тіло, пухнуть залози та суглоби, пухне ніс, з якого, як і в хорої на сап коняки, тече гній, та по всьому тілу висипає осип, яка скоро перетворюється в глибокі нариви та болячки — Радянська Волинь, 196/1925.
3. А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гнояк, і він вилікуваний, а на місці гнояка буде біла напухлина, або біла, червонява пляма, то покажеться священикові — Старий Заповіт, переклад Івана Огієнка, 1962.
4. Пояснення, яке вона давала тоді Ганно, мало викликати в ньому уявлення, що всі його ровесники заражені золотухою і «гнояками», – тільки він ні. Звичайно, від таких пояснень хлопець не ставав довірливіший і товариськіший – а якраз цього йому бракувало — Томас Манн, Будденброки, переклад Євгена Поповича, 1973.
5. Наприклад, розмочені у гарячому молоці сушені білі гриби вживали у вигляді компресів при гнійних ранах та наривах — Наука і суспільство, 1/1987.
6. Вакцину виготовлено на базі гною, взятого з гнійників і ослабленого шляхом його старіння, і з одного її випробування на людині важко збагнути, чи вона потребує ще більшого ослаблення, чи прищеплено надто велику дозу, чи в препарат слід додати антисептичних засобів — Роберт Мерль, Чоловіки під охороною, переклад Григорія Філіпчука, 1989.
7. Кого ж називають щасливими, ті лише вдають веселих, а смуток їхній важкий та пекучий, мов гнійник, і тим важчий для них, що не завжди їм можна відверто бути нещасливими: серед журби, що з’їдає серце, вони мусять прикидатися щасливцями — Луцій Анней Сенека, Моральні листи до Луцілія, переклад Андрія Содомори, 1996.
8. У народній медицині квіти і листя застосовували для лікування цинги, шлункових недуг, загоєння ран, гнояків, а коріння в невеликих дозах – запальних процесів, епілепсії, корости — Юрій Нестерук, Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора. Екологічні мандрівки, 2003.
9. Він щойно вийшов зі шпиталю, а в шпиталі, як воно буває в шпиталі, майже всім пускали кров і регулярно вирізали гнійники, та й ампутації відбувалися з частотою, гідною кращого застосування — Анджей Сапковський, Божі воїни, переклад Андрія Поритька, 2006.
10. Я згадав, як у мене був величезний гнояк на зап’ясті, коли мені було вісім чи дев’ять років. Сімейний лікар лагідно тримав мою руку, поки проводив огляд, і раптом вдарив по моєму зап’ястю важкою книжкою, яку він ховав в іншій руці, і болячка луснула — Ірвін Ялом, Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта, переклад Наталії Бхіндер, 2017.
11. Завідувач хірургічного відділення лікарні Роман Стеник, дитячий хірург Олег Содома і анестезіолог Ярема Безніско прооперували пацієнта: розкрили гнійник, почистили, поставили дренаж і призначили відповідне лікування — fakty.com.ua, 15.09.2021.
12. Лікарів того часу, які звикли до бубонної чуми та висипного тифу, дивувало, що хвороба не мала зовнішніх ознак – висипу, наривів чи пухирів — babel.ua, 18.01.2022.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна