Авантю́ра
, и, жін.
від фр. aventure – пригода, пов’язаного з лат. advenīre – відбуватися, утвореного внаслідок додавання приростка ad- – до, при до дієслова venīre – приходити.
Подія, пов’язана з ризиком чи небезпекою —
приго́да, и, жін.
1. Щось ти нам сумний, та й сам, кажи, може, яка лиха пригода? — Маркіян Шашкевич, Олена, 1837.
2. Не мав ти якої пригоди в дорозі? — Андрій Чайковський, Сагайдачний, 1929.
3. Більшість бо пісень веде якесь оповідання — чи то про вояцьку пригоду, чи про нещасну любов — Богдан Рубчак, Уваги до засобів народної поезії, 1963.
4. То неправда — все оте, що так довго плескали про його любовні пригоди, відчайдушні витівки й байдужість до релігії — Генріх Манн, Молоді літа короля Генріха IV, переклад Юрія Лісняка, 1975.
5. Він часто дивився в очі смерті, але та оминала його, даруючи довге життя, сповнене карколомних небезпек і пригод — Україна молода, 16/2015.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна