Анахоре́т

1. Раз прийшов до одного сідого пустинника, до мудрого Омара, молодець багатий і яркого серця, і каже до нього: – Ти довго жив на світі і видів-єсь много людей: скажи ж мені, мудрий Омаре, що ти видів на світі?  — Микола Устиянович, Старий Єфрем, 1849.

2. Князь хотів скинути амулет зі себе як безвартну покидь, але пустинник спротивився  — Юліан Опільський, Ідоли падуть, 1935.

3. А Софрон Жеребило-Лобунський, ігумен Кирилівського Київського, той з причтом подався на південь, той на коня сів і під Корсунем рубався, а ці – одні периноспали, фазаножери, гортановстеки, другі – безплотні схимники, нікому не потрібні пустельники, чого ще чекають, чого надіються?  — Юрій Косач, День гніву, 1948.

4. Тепер ми у своїй Духовній гордині ставимося до світової історії, особливо до нової, майже так, як, скажімо, аскет і пустельник з часів раннього християнства ставився до світової марноти  — Герман Гессе, Гра в бісер, переклад Євгена Поповича, 1984.

5. Він подорожував Палестиною, Сирією, Єгиптом і, ознайомившись із подвижницьким життям святих пустинників, вирішив присвятити себе служінню Богу, в тридцять років охрестившись  — Високий замок, 2009.

6. Під орудою пустельника Йова викопав собі в хащах черемхи землянку і замкнувся там на роки, гамуючи сум’яття самотньої душі й поборюючи поклики молодого тіла — Мирослав Дочинець, Криничар, 2012.

1. Наскільки його колега був товариський, настільки ж він жив відлюдником, затаївшись у собі і замкнувши душу за сімома замками, наче скнара свої скарби  — Жуль Верн, Незвичайні пригоди експедиції Барсака, переклад Елеонори Ржевуцької, 1958.

2. У критичні дні Тичина особисто рятується, мабуть, завдяки своїй вдачі самітника – такого собі ченця свого власного поетичного «храму»  — Юрій Лавріненко, На шляхах синтези клярнетизму, 1977.

3. Його вважали відлюдником і шукачем абстрактних істин, а невдовзі всім стало ясно, що ті істини мають конкретний та неоднозначний життєвий зміст  — Сава Голованівський, Меморіал, 1987.

4. На тому весіллі, крім нього, були присутні ще два поети, не беручи до уваги іншої літературної братії, проте ніхто з них не міг навіть уявити собі, що бачить і чує цей мовчазний самітник  — Ян Парандовський, Алхімія слова, переклад Юрія Попсуєнка, 1991.

5. Через відмову захищати звання чемпіона і життя самітника ім’я Фішера досі оповито легендами  — Високий замок, 2002.

6. Так, у далекому 1987 році він познайомився з Патрісією Аркетт, у яку був пристрасно закоханий, але дівчина поставила умову: вийду заміж, коли подаруєш мені чорну орхідею, автограф відлюдника Селінджера та весільне плаття жінок племені лісу з Південно-Східної Азії  — Україна молода, 41/2019.