Аноні́м
, а, чол.
від фр. anonyme, що походить від лат. anonymus та гр. ἀνώνυµος – без імені.
Особа, яка приховує своє ім’я, бажаючи залишатися невідомою —
невідо́мець, мця
1. З Омі пов’язувалася лише частка моїх сподівань; мною рухав швидше мстивий потяг до невідомця, який посмів прийти раніше за мене й заплямувати сніг слідами — Юкіо Місіма, Сповідь маски, переклад Ігоря Дубінського, 1991.
2. Поліція, з’ясувавши, що цей невідомець – із США, тут таки спровадила його до шпиталю й повідомила про це американську амбасаду — Григорій Костюк, Зустрічі й прощання, 1998.
3. В іншої франківчанки невідомець, увійшовши в довіру, під приводом купівлі-продажу через інтернет-мережу виманив 6100 гривень — kurs.if.ua, 08.07.2016.
4. Чоловік розповів, що напередодні на його мобільний телефон зателефонував невідомець, який представився працівником служби безпеки місцевого банку, інформують ”Вікна” з посиланням на Сектор комунікації Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області — vikna.if.ua, 01.09.2016.
5. Жінка повідомила про те, що напередодні на її мобільний телефон зателефонував невідомець, який представився працівником «Ощад Банку» — if.npu.gov.ua, 03.03.2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна