Екзаменува́ти
, у́ю, у́єш, недок., пер.
утворене від іменника екзамен за допомогою наростка -ува(ти).
Перевіряти знання та вміння на іспиті
—
іспитува́ти, у́ю, у́єш, недок., пер.
1. Признаєте, що є й людські твори, подібні до зломів і недотягнень у природі. Власне на таких творах учителі іспитують учеників — Гавриїл Костельник, Світ як вічна школа, 1920.
2. От як корисно прослухати курс моїх лекцій, – сказав він, – але мушу признатись, що дуже рідко маю втіху іспитувати українця, що знає свою мову — Валер’ян Підмогильний, Місто, 1928.
3. Балухаті мистецтвознавці! Вам даремно іспитувати мене: я знаю всі ходячі цитати з патентованих класиків, я недвозначно вирішую головне філософське питання: спочатку була матерія, а потім… — Василь Стус, Балухаті мистецтвознавці!, 1965.
4. Особливо Олексій Пантелеймонович: він таки навіть усміхнувся і взявся іспитувати Петруся — Григорій Квітка-Основ’яненко, Пан Халявський, переклад Бориса Антоненка-Давидовича, 1966.
5. Після того я міг би не тільки йти на іспит, але й Зерова іспитувати. Але я не пішов на іспит удруге — Григорій Костюк, Зустрічі і прощання, 1987.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна