Жартівли́вий

1. Сміялися козаки з того рішення, бо знали, що не церков та гріш, а своячка Ганни, Маруся, причарувала веселого та дотепного собі школяра-дячка  — Юліан Опільський, Опирі, 1918.

2. Якщо жінки скажуть, що ви дотепні й талановиті, чоловіки повірять цьому, – аби тільки ви самі їх не розчарували — Оноре де Бальзак, Батько Горіо, переклад Єлизавети Старинкевич, 1976.

3. Дотепним був той напівграмотний повітовий писарчук, що навіки охрестив Петриків рід цим прізвиськом-прізвищем , що означала по-народному: ні курка , ні півень — Галина Тарасюк, Сестра моєї самотності, 1993.

4. Народного артиста України Богдана Бенюка знають і люблять не лише як прекрасного актора й телеведучого, а й як веселого, дотепного, щирого співрозмовника — Високий замок, 2011.

5. Ксеня була дуже веселою і дотепною, кожному давала якісь доручення, а до свого дядька звернулася з проханням написати таку пісню, щоб уся Гуцульщина її співала! — zbruc.eu, 07.06.2017.

1. Як котрому повелось щось дотепного повісти, так слухачі ставали по його боці; зате бесідника, що їх не вдоволив, силоміць стягали з колодки і подавали собі з рук до рук, незважаючи на те, чи старий він був, чи молодик, старшина, чи звичайний козак — Богдан Лепкий, Полтава, 1929.

2. Сміються хлопці з дотепної відповіді; добрим словом згадують Півненкову гармонію, і ніхто, здається, не прислухається вже до слів парубка, коли той намагається огризатися до Гришки: нікому нема до того діла  — Григорій Косинка, Гармонія, 1933.

3. Лорд Джордж глузував з неї так само, як і з інших; вона ж тільки посміхалася – сміялася вона дуже рідко, – а часом парирувала короткою дотепною реплікою  — Сомерсет Моем, Радощі життя, або сімейна таємниця, переклад Володимира Легкоступа, 1963.

4. Прийняли добродушно дотепну формулу Л. Кравчука: «Маємо те, що маємо», і не зробили рішучої спроби змінити ситуацію — Ліна Костенко, Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала, 1999.

5. Він – справжній герой, взірець спротиву, обдарована і розумна людина, дотепний та принциповий, відповідальний син, мудрий батько — День, 10.02.2020.

1. На згадку про це і ноги гірше служать і апетит помітно обнижується і веселий настрій розвівається як дим  — Роман Купчинський, Вечірки, 1939.

2. Якщо підходити до нього із старосвітською міркою, це звичайнісінький шалапут, безвідповідальний жевжик, а проте в ньому є щось привабливе, особливо його весела манера висловлювати навпростець усе, що він думає  — Джон Голсуорсі, Сага про Форсайтів, переклад Олександра Тереха, 1976.

3. Є відомості , що він був невеликого зросту і з вигляду нічим не визначний, але жвавість і життєрадісність за будь-яких обставин, весела вдача, привабливі риси і приємний голос примушували до самої старість надавати перевагу йому красивим і квітучим людям  — Плутарх, Порівняльні життєписи, переклад Йосипа Кобова та Юрія Цимбалюка, 1991.

4. Він розглянувся навколо, окинувши присутніх веселим поглядом  — Агата Крісті, Тринадцять загадкових випадків, переклад Віктора Шовкуна, 2011.

5. Еріх підняв голову й подивився на мене, мій веселий тон його дещо здивував  — Юрій Винничук, Цензор снів, 2016.

1. Слухачі могли тепер легко переконатися, які благородні і прекрасні були вчинки незвичайних дітей, і з жалем пригадувати, що поки ці діти були живі, ті самі вчинки здавалися їм такими пустотливими витівками, за які треба б відшмагати добрим паском — Марк Твен, Пригоди Тома Сойєра, переклад Юрія Корецького, 1931.

2. А вона глянула на хлопців, тільки чомусь грайливий блиск зник з її очей, зустрілася поглядом з Антоном, і останній акорд схлипнув на клавішах  — Роман Іваничук, Край битого шляху, 1962.

3. Але ж не могла вона мати на своєму сумлінні тяжкого злочину, бо часто бувала весела, навіть пустотлива — Б’єрнстьєрне Б’єрнсон, Небезпечне сватання, переклад Ольги Сенюк, 1986.

4. Поставивши ногу в стремено, Джекі, перш ніж скочити в сідло, ще раз кидає на мене грайливий погляд — Робер Мерль, Чоловіки під охороною, переклад Григорія Філіпчука, 1989.

5. Михайлик, який теж не був скутий волею батька, почувався вільно й часом обмінювався пустотливими поглядами зі старшою донькою священика, якій ледь минуло чотирнадцять — Ярослава Дегтяренко, Лицарі дикого поля, 2016.

6. А раптом інтимна фотографія, спрямована вами в грайливому настрої, опиниться десь у відкритому доступі? — nv.ua, 11.12.2019.