Жартівни́к

, а́, чол.
утворене від дієслова жартувати за допомогою наростка -івник.
Особа, яка має веселу вдачу, сипле дотепами  — доте́пник, а, чол.
1. Але одного разу в казино, коли якийсь дотепник дозволив собі недвозначний жарт про роги, Алехандро схопив зі столу пляшку, жбурнув її і розбив дотепникові голову  — Мігель де Унамуно, У всякому разі справжній чоловік, переклад Миколи Іванова, 1928.
2. Місцевий дотепник склав поему про подоріж хору до Бущі, що зривало буревії реготу, а все закінчилося надхненним «Ще не вмерла», що його проспівано цілою авдиторією  — Улас Самчук, На коні вороному, 1974.
3. Якісь дотепники одного разу проникли через вентиляційну трубу на станцію «Харківську», де «ночував» один із поїздів, і розмалювали його від коліс до даху — Високий замок, 2004.
4. Двоє дотепників улаштували дуель, штрикаючи один одного відомими шпилями – видатними міськими пам’ятками, що вітають кораблі, які наближаються до міста океаном  — Айн Ренд, Джерело, переклад Олени Замойської, 2016.
5. Зокрема, дотепники писали, що булаву можна встромити між спицями велосипедного колеса, і це призведе до того, що чоловік на картинці, як і партія Зеленського, вже нікуди не рушить  — zaxid.net, 19.07.2019.

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше