Жонгле́р
, а, чол.
від фр. Jongleur, що походить від лат. joculātor – дотепник, утвореного від іменника jocus – дотеп.
Цирковий мистець, який вміло підкидає й ловить кілька речей одночасно —
рухля́р, а́, чол.
1. Юрба опуки ті підхоплювала, кидала йому знов, і рухляр устигав усі зловити чи відбити, мовби мав шестеро бистрих рук, і м’ячі літали над ним, і глядачі, втягнені в гру опуками та слонами, веселились, як дітлахи — Олександр Ільченко, Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця, 1958.
- Слово рухляр на позначення жонглера записане у російсько-українському словнику Віктора Дубровського 1918 року.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна