Йо́лоп
, а, чол.
може, запозичення зі східних мов.
Дурна людина —
бо́вдур, а, чол.
1. Невже ж я такий бовдур, що весь час думав на неї казна-що, а вона зовсім не така?! — Всеволод Нестайко, Тореадори з Васюківки, 1963.
2. Пігстентонці відзначили цей факт з видимою досадою, бо він порушував їхнє тверде переконання, що коли вже їхні товариші мисливці блазні й боягузи, то чужаки й поготів усі, як один, бовдури й навіженці і їх краще не підпускати до себе близько — Івлін Во, Жменя праху, переклад Олени Хатунцевої, 1979.
3. За бовдурів, що закопилюють, мов діти, губи, коли поб’єш їх у гольф чи навіть у таку кретинську гру, як пінг-понг — Джером Селінджер, Ловець у житі, переклад Олекси Логвиненка, 1984.
4. Не цього боявся я, бовдури, а іншого: що заплаче при мені або я заплачу — Галина Пагутяк, Маґнат, 2014.
5. Зробити хоч щось заради того, щоб останньому бовдуру на планеті стало нарешті зрозуміло: імперія зла отруйна, мати з нею справу небезпечно й соромно — Український тиждень, 22/2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна