Калігра́ф
, а, чол.
походить від гр. καλλιγράφος – той, хто красиво пише, утвореного від прикметника καλός – красивий і дієслова γράφω – пишу.
Особа, яка рівно та красиво пише, володіє мистецтвом краснопису —
краснопи́сець, сця, чол.
1. Заплутаного почерку його божевілля не відчитає жоден у світі лікар і не розбере щонайліпший краснописець: то нашпигований розумом шаленець із частими проблисками — Мігель Сервантес, Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі, переклад Миколи Лукаша, 1988.
2. Я не невмілий краснописець цього, пишу, що написане, вчу, чого навчився і що зберіг від початку до цієї сивини — parafia.org.ua, 13.07.2012.
3. Згодом ми наткнулися на найостанніші шедеври краснописця Джемаля — Орхан Памук, Мене називають Червоний, переклад Олеся Кульчинського, 2012.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна