Ку́пол

1. А потомь на церковь, гдємь я быль ся зачиниль, до мене штурмуючи, съ пулгаковъ стриляли, баню на церкви, бляхами побитую, и муръ побили — Володимир, 1597; див. СУМ 16–17, ІІ, 19.

2. (Игумень) оглядаль очима своима баню середнюю на церквѣ мурованой  — Лубні, ХVII ст.; див. ІСУМ, І, 56.

3. На церковь соборную Успенія Пресвятыя Богородиці крѣпкій удариль перунь и верхь оноя пробиль и дерево подь банею запалиль быль  — Літопис Величка, ХVIIІ ст.; див. ІСУМ, І, 56.

4. Тільки по один бік містечка були пригорки та сугорби, і на одному горбі, на чолопочку, ніби пишалась біла стародавня мурована церква з трьома вузькими та височенькими банями , була окрасою великого містечка й ніби дивилась з гори та кмітила з пригорка за усім містечком, оглядаючи його своїми золотими маківками  — Іван Нечуй-Левицький, Неоднаковими стежками, 1902.

5. Серце стислося од жаху, і він мимохіть спинився, розглядаючи велетенські останки казкового роду, що вже зійшов з землі, але колись тупотом своїх кроків виповнював світ; останок люду, що мав шоломом баню на соборі Інвалідів, а поясом Лувр, що охопив небо сторуччям своїх церков і наступив на світ тріумфальними стопами Наполеонівської арки, що тепер коло п’ят її комашився Ліліпут  — Микола Зеров, До джерел, 1926.

6. Разом з іншими акробатами вона виробляла вгорі на трапеції, майже під банею цирку, такі викрутаси, аж дух перехоплювало  — Теодор Константін, Джонні Бомба, переклад Йосипа Фельдштейна та Івана Гречанівського, 1969.

7. Крізь сіру мжичку можна було скоріше вгадати, ніж побачити Ейфелеву вежу, маківки церков, тисячі лискучих від дощу дахів, на яких куріли димарі  — Жорж Сіменон, Клуб «100 ключів», переклад Миколи Мещеряка, 1981.

8. Нарешті, коли побачили козаки, як сяють під променями сонця маківки київських церков, Голота під’їхав до отамана і промовив: – Дозвольте, пане отамане, мені з Даньком до Лаври завернути, ми до нашого коша пізніше прилучимося  — Дмитро Білий, Козацький оберіг, 2005.

1. Низенькі хати осіли під синьою банею неба, немов баби в намітках на коліна стали у церкві: за коловоротом по полю око м’яко бігло снігами аж до крайнеба і не мало на чому спинитись  — Михайло Коцюбинський, Fata Morgana, 1903.

2. Вони сперлися тепер над першою гілкою яблуні біля нового вулика, що його старий Михей розкрасив оноді, мов небесну баню  — Катерина Гриневичева, Шестикрилець, 1935.

3. Його не захищає атмосферна баня. Метеорити, не зустрічаючи опору, вільно бомбардують його поверхню  — Сергій Плачинда, Космоград, 1959.

4. Тоді запорожці спорудили замість знищеної нову церкву Покрови пресвятої Богородиці, також дерев'яну з однією «банею», тобто куполом, за прикладом «крижової», або католицької церкви, з іконостасом, «ув’язаним на полотні» — Дмитро Яворницький, Історія запорізьких козаків, переклад Івана Сварника, 1990.

5. Тепер виникало враження, ніби небесна баня опустилась. Чумацький Шлях й усі сузір’я здавалися такими яскравими, такими близькими, що здавалося: простягни руку – і доторкнешся  — Франко Фаджані, Перезавантаження почуттів, переклад Любові Котляр, 2021.