Невелика книжка для записів —
записни́к, а, чол.
1. Який то записник? – Та така книжечка, що записується для памяти. Шукали обоє за записником, як ті поліцайники що перешукують арештованих підозрілих, перекинули усьо до гори ногами, обсмотрили всі кишені, кожний кутик – не було нігде — Андрій Чайковський, У чужому гнізді, 1896.
2. Штабовий лікар піднявся із свого місця і сягнув до грудної кишені за записником — Ольга Кобилянська, Апостол черні, 1926.
3. Коли йому читали вирок, написаний на аркуші в записнику, він заплакав, а поки його розстрілювали, офіцери вже почали допитувати іншого — Ернест Хемінгуей, Прощавай, зброє, переклад Володимира Митрофанова, 1968.
4. Мишка зняла з плеча шкіряну торбу й кинула її на столик, видобула звідти записник, тоді заховала, махнувши рукою: – Ми ж тільки так поговоримо, так? — Павло Загребельний, Гола душа, 1991.
5. На очі навернулися сльози – той записник був єдиним, що вона вирішила залишити собі з «минулого» життя — Надія Гербіш, Теплі історії до кави, 2013.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна