Орфографі́ст

, а, чол.
утворене від іменника орфографія за допомогою наростка -іст.
iнші можливі написання: ортографіст, ортографіст.
Особа, яка впорядковує правописправопи́сник, а, чол.
1. І хто б міг подумати, що навіть правописники запаляться таким«патріотизмом!  — Сергій Єфремов, Щоденник, 1927.
2. Другим таким проєктом, вартим розгляду «правописниками», є проєкт логічного правила написання складених слів, зокрема прикметників, запропонований д-ром Богданом Струмінським, і опублікований у моєму словнику «Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства» (Ню Йорк, 1986) на стор. 65–66  — Анатоль Вовк, лист до Олекси Горбача, 1989.
3. У своїх змаганнях за пріоритетність конструктивного динамізму (спіралізму) в пролетарському мистецтві вони з молодячою авантюрністю відривалися од тих, хто начебто плівся у хвості динамічного творчого процесу і революційного оновлення світу, – критикували неокласиків, ваплітян, футуристів, різних «академіків, правописників і українізаторів», не жаліли ні друзів, ні вчорашніх однодумців  — Літературна Україна, 45/1997.

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше