Орфоепі́чний
, а, е
утворене від іменника орфоепія за допомогою наростка -ічн(ий).
iнші можливі написання: ортоепічний, ортоепічний.
Пов’язаний із вимовою —
вимо́вний, а, е
1. Щоправда, цілком одноманітної вимови на всім просторі якоїсь мови досягти майже не можливо, але ж в основному та вимова повинна бути підпорядкована вимовним нормам літературної мови вже через ролю останньої в щоденному житті — Олекса Синявський, Норми української літературної мови, 1931.
2. Сприймаючи мову слухом, зором чи якимось підсвідомим чуттям, ми не можемо погодитися на експеримент з мовою, наприклад довільні зміни в усталених правописних чи орфоепічних (вимовних) нормах — Світлана Єрмоленко, Не експериментуйте з мовою, 1997.
3. Ще одна прикметна вимовна сербська особливість, що виявляється у теперішньому перекладі чину відправ, це звук, близький до українського «і» на місці книжного «і»: «Тебі славу узносімо» — Анатолій Ціпко, Гносео-естетична специфікація давньоукраїнської словесності, 2016.
4. Периферійними ж слід вважати такі звукові реалізації, які мають незначні артикуляційно-акустичні відмінності від усталено нормативних, тому немає підстав трактувати їх як порушення вимовних норм — Олена Плахотнікова, Корпус українського усного мовлення: теоретичні засади побудови й основи практичного втілення, 2017.
5. Вимовні норми як характеристика зразкового літературного мовлення традиційно зорієнтовані на середній темп, оскільки саме він забезпечує диференційованість і водночас природність процесів породження мовлення — Оксана Бас-Кононенко, Вимовні норми як мірило милозвучності української мови (на матеріалі орфоепічних словників), 2019.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна