Орфое́пія

, ї, жін.
запозичене із західноєвропейських мов; нім. Orthoepíe, фр. orthoépie, англ. orthoepy походять від гр. ὀρϑοέπεια, утвореного від прикметника ὀρϑός – прямий, правильний та іменника ἔπος – мова, слово.
Сукупність вимовних правил якоїсь мови  — вимо́ва, и, жін.
1. Книжки були писані болгарською мовою, але мову цю тоді ще добре розуміли й в Україні; читали ці книжки вже тоді з своєю українською вимовою  — Іван Огієнко, Українська церква, 1942.
2. Бо хоч у Галичині рівновага теж порушена в бік більшої закритости артикуляційної бази, але все-таки галицька система вимови ближче до клясичної української літературної вимови   — Юрій Шевельов, Внесок Галичини у формування української літературної мови, 1944.
3. Літературна мова обслуговує дуже складні потреби суспільства, всі сфери його діяльності, а тому вона повинна бути добре організована, мати унормований словник, загальновживані граматичні форми, усталену вимову й правопис, які є обов’язковими для всіх, хто нею користується  — Михайло Жовтобрюх, Борис Кулик, Курс сучасної української літературної мови, 1965.
4. По-друге, тому, що українська мова не виконує всіх своїх суспільних і культурних функцій, а національна мова – це все таки становий хребет національної культури, і навіть невербальні, несловесні мистецтва через ряд опосередкувань усе-таки пов’язані з мовою, з уявленнями, оформлюваними мовно, і навіть із самим звучанням мови (згадаймо твердження академіка Б. Асаф’єва про «інтонаційний фонд нації» – основні прообрази музичних та поетичних інтонацій, які у згорнутому вигляді містяться вже в національній системі вимови)  — Сучасність, 9/1988.
5. Так, на основі небагаточисленних, але важливих та відомих топонімів Білорусі складається враження, що в мову сусідніх з білорусами поляків назви цих великих географічних об’єктів були запозичені не прямо з білоруських говорів, а з мов, норми вимови яких були ближчі до норм української мови  — Андраш Золтан, Чому Witebsk, а не *Wiciebsk, або чому називають поляки білоруські міста по-українськи?, 2010.
6. Дослідник також розробив основи літературної вимови в розділі «Орфоепічні норми та їх значення» академічного видання «Сучасна українська літературна мова. Фонетика» за загальною редакцією І. К. Білодіда   — Ольга Черемська, Харківська філологічна школа в історії українського мовознавства 20–30-х рр. ХХ ст., 2020.

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше