Пу́рпур

1. Всміхається мені страшний посланець, Я бачу в усміху ненависть і любов, На білих крилах червоніє кров, Мов на снігу зорі вечірньої багрянець  — Леся Українка, Ангел помсти, 1896.

2. Вся сорочка в напівтемній кімнаті оддавала багрянцем  — Микола Хвильовий, Синій листопад, 1923.

3. Імператор, щоб запалити своє військо, сам під’їхав під стіну в супроводі молодих протокеліотів і сивих спафаріїв, був, як і завжди, закований, у темне залізо, тільки поблискували білим золотом нечисленні царські інсигнії на ньому, та ще в білого імператорового коня хвіст і грива викрашені були перською хною під багрець, щоб нагадувати царственні барви, привласнені василевсу  — Павло Загребельний, Диво, 1968.

4. Тримаючи листа в руці, Джонні поглянув через подвір’я на лісок, що за один лиш останній тиждень укрився багрецем і золотом  — Стівен Кінг, Мертва зона, переклад Володимира Митрофанова, 1988.

5. Багрянець тим часом посвітлішав, і на пурпуровому тлі проступили темніші елементи  — Максим Кідрук, Зазирни в мої сни, 2016.

1. І прорік Мойсей усьому зібранню синів Ізраїля: ось що заповідав Господь: зберіть поміж себе пожертву Господу – золото, і срібло, і мідь. І порфір, і пурпур, і багрець, і вісон, і тонке полотно, і волосяницю  — Чедо Вулевич, Палата № 23, переклад Надії Непорожньої, 1991.

2. Про це ж він говорить – до папи й у своєму вірші: Ні, гоморітські гріхи не удасться таки приховати, Скільки б не скрашував їх чи у багрець одягав  — Володимир Литвинов, Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV – початку XVII ст., 2000.

3. Цей чоловік, що вбирається в багрець та горностай і зве себе Правосуддям!  — Бернард Шоу, Навернення капітана Брасбаунда, переклад Олександра Мокровольського, 2010.

1. Плащ мій... в Сардах мочено в багрець  — Сапфо, Чобіток, переклад Тараса Лучука, 2019.