Особа, яка, вдаючись до погроз і залякування, вимагає в іншої особи гроші чи майно —
зди́рник, а, чол.
1. Він захищав цих гендлярів ціною власного життя, на його рахунку була не одна дуель на пістолетах з різною наволоччю – здирниками, шантажистами, сутенерами тощо — Маріо П’юзо, Хрещений батько, переклад Віктора Батюка, 1973.
2. До тієї ж думки журналістську братію підводить й місцевий УБОЗ, який кваліфікує «організованими злочинними групами» дрібних здирників, що намагаються отримати від якоїсь ятки відступного — Високий замок, 2002.
3. Було встановлено, що здирники вимагали 200 тис. гривень у першого проректора одного з академічних вузів України на підставі того, що в наукових працях кандидатів, які вже захистили дисертації, є плагіат — Андрій Кокотюха, Феномен доктора Хауса. Правда і вимисел у серіалі про геніального діагноста, 2010.
4. І ще одне: здирники, схоже, малопрофесійні, тому випадково прохопилися у телефонній розмові, що вже втратили в цій операції одну людину, яка загинула в автокатастрофі — Костянтин Матвієнко, Час настав, 2011.
5. І щось не чувати ні про які рейдерські відбирання врожаїв, вирощених у кібуцах, чортзна-якими здирниками — Україна молода, 93/2019.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна