Су́фікс
, а, чол.
від лат. suffīxum – прикріплене, що походить від дієслова suffīgere – прикріплювати, утвореного додаванням приростка sub- – під до дієслова fīgere – зміцнювати; забивати.
Частина слова між коренем і закінченням, використовувана у творенні нових слів та форм —
на́росток, стка, чол.
1. Цікаво, як нераз письменники, маючи в українській мові на відповідну думку свої власні слова, обминають їх і творять із того ж самого коріня, (чи пня), що і в московській мові, нові слова, додаючи до них український наросток — Василь Сімович, На теми мови, 1924.
2. Окремі частинки суцільних мас і одиниці рослин здебільшого означаємо словами з наростком -и́на; напр.: коноплина, соломина, крижина, горошина, порошина, шротина, цибулина, піщина й т. інш. — Микола Сулима, Українська фраза, 1928.
3. Деякі приголосні перед наростками -ство і -ський сами змінюються, змінюючи при цім і наростки — Олекса Синявський, Норми української літературної мови, 1931.
4. Коли в українській мові є окрема категорія для тих значінь, звязаних із місцем, категорія, звязана з наростком -арня, то термінольоґічна комісія мусіла цей новий факт узяти під увагу й навязати до нього розбудування української термінольоґії — Роман Смаль-Стоцький, Українська мова в Советській Україні, 1969.
5. Прикметники, творені наростками -ськ-, -зьк-, -цьк- так підтягнено до російських норм, що неможливо було зформулювати правило на українській основі — Юрій Шевельов, Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900—1941). Стан і статус, 1987.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна