Тью́тор

, а, чол.
від англ. tutor, пов’язаного з лат. tutor, утвореного від дієслова tueri – наглядати.
інше можливe написання: тютор.
Викладач, який окремо допомагає учневі з навчанням або позанавчальною діяльністю  — навчи́тель, я, чол.; напу́тник, а, чол.
1. І вони на це слово старого педагога ледве не скочили зі своїх місць, як схоплювалися за партами, коли звертався до них у клясі улюблений навчитель і шановний директор...  — Гелій Снєгірьов, Набої для розстрілу, 1977.
2. Кеп дивився на Кінскі , як на свого найздібнішого учня , що , ставши науковим світилом , прославив тим самим і свого навчителя — Айзек Азімов, Подих смерті, переклад Богдана Салика, 1989.
3. Знаєте, я був для нього не тільки викладач, а й старший товариш, напутник  — Хараламб Зінке, Любий мій Шерлок Холмс, переклад Анатолія Литвиненка, 1990.
4. Так ламаються тисячолітні канони: раніше усе за дітей вирішували батьки, напутники  — Всесвіт, 5–6/1999.
5. Учитель, готуючись до всяких урочистих подій, завжди добре підпивав, і підмайстерок маляра пообіцяв: коли «підсумкового дня» той напутник юних душ дійде до потрібного стану й закуняє в кріслі, він «облагодить усе те діло», а тоді збудить старого, щоб мерщій ішов до школи  — Марк Твен, Пригоди Тома Сойєра, переклад Володимира Митрофанова, 2002.

  • На позначення тьютора в сучасній українській мові найчастіше вживають слово наставник, однак це слово належить до росіянізмів.

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше