Уре́тра
, и, жін.
від лат. urethra, утвореного від іменника ūrīna – сеча.
Трубчастий орган хребетних тварин, що виводить сечу назовні —
сечівни́к, а́, чол.
1. Вони потрапляють у сечу з піхви, зовнішніх статевих органів, сечівника, сечового міхура і сечових шляхів, майже завжди виявляються в сечі здорових людей і тому не мають особливого діагностичного значення — Мечислав Гжегоцький, Нирки. Лабораторні методи дослідження, 2002.
2. Це захворювання характеризується тим, що отвір сечівника відкривається не в типовому місці, а значно нижче – на внутрішній поверхні статевого члена або навіть на калитці чи промежині — Високий замок, 2005.
3. Поміж різних способів катувань вигадав також такий: зумисне напоюючи в’язнів великою кількістю вина, несподівано перев’язували їм сечівник, і вони мучилися і від пут, і від переповнення сечею — Гай Светоній Транквілл, Життєписи дванадцяти цезарів, переклад Павла Содомори, 2012.
4. На жаль, жінки більш схильні до циститу, ніж чоловіки – жіночий сечівник коротший і розташований ближче до анального отвору, відповідно, інфекції легше проникнути в сечовий міхур — unian.ua, 05.10.2012.
5. Також це може призвести до звуження просвіту сечівника, утворення абсцесів простати і навіть до раку простати — nv.ua, 13.04.2021.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна