Фа́лос
, а, чол.
від гр. φαλλός – статевий член.
Збуджений чоловічий статевий орган, а також його зображення як знак плодючості —
пру́тень, тня, чол.
1. – Авжеж, а прутень – лише фалічний символ, – завершив розмову я — Умберто Еко, Маятник Фуко, переклад Мар’яни Прокопович, 1998.
2. Вона не бачила би царственного лику, бо вони захотіли, ха-ха, взяти мене ззаду, а їхній прутень, абись-те знали, як вівчарська палиця! — Степан Процюк, Інфекція, 2001.
3. – Мабуть, зневажаєте за те, що вони в мене малі, а прутень у вас великий — Харукі Муракамі, 1Q84, переклад Івана Дзюба, 2009.
4. Червоний Хнум лежить обличчям до неба з величезним еректованим прутнем, готовим до запліднення синьої Нут — firtka.if.ua, 14.03.2011.
5. Чоловіки-танцюристи спіймали їх за стан і насадили собі на прутні — Джордж Мартін, Танок драконів, переклад Наталі Тисовської, 2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна