Фека́лії
, ій, мн.
через нім. Fekálien від нлат. faecaliae, пов’язаного з іменником faex (род. відм. faecis) – нечистоти.
Тверді відходи життєдіяльності людини —
кал, у, чол.
1. Так, людині є чим гордитися. Але, як собака, з яким ви й порівнювали себе, ви маєте смак до людського калу, ви пожираєте його і робите собі насолоду з того, що внюхуєтеся в нього — Валер’ян Підмогильний, Повість без назви, 1934.
2. Біогенний кругообіг замкнувся, коли на арені життя з’явилися мікроби, котрі руйнували органічні речовини, зокрема й трупи, сечу й кал тварин і перетворювали їх з органічних сполук у мінеральні, котрі знову використовувались рослинами — Наука і суспільство, 7/1977.
3. Він, похитуючись, став у повен зріст, подивився згори, навіть з ніжністю і відчаєм, куди домішувалася відраза, і тут, як вибух феєрверку на карнавальному святі, жінка захрипіла, спробувала звестися на лікті, викидаючи з прямої кишки шматки, згустки крові та калу: це видалося Івану неестетичним, навіть жахливим — Олесь Ульяненко, Дофін Сатани, 2000.
4. Під бадьорі, прискорені кроки Пенні огортав неприємний душок від наповнених підгузків та приймачів для калу — Чак Поланік, Чарівна ти, переклад Інни Паненко, 2015 .
5. Найбільший абсурд полягає у тому, що наближених до диктатора чиновників змушують по кілька разів на тиждень здавати кал на аналіз — 24tv.ua, 19.07.2022.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна