Циркуля́р
, а, чол.
від нім. Zirkular, що походить від лат. circularis – круговий, окружний, пов’язаного з іменником circus – круг.
Письмове розпорядження чи наказ, наданий підлеглим установам або особам —
обі́жник, а, чол.
1. І тому не треба орґанізувати її урядово, тому не треба заохочувати до неї обіжниками — Діло, 20.07.1938.
2. Рішено видати обіжник до всіх Відділів з пригадкою, щоб обов’язково висилано до каси централі 50 % всіх своїх прибутків і не призначувано субвенцій на різні цілі, забувши про власну організацію і її цілі — Вісті комбатанта, 1/1968.
3. То виконком надішле свого обіжника з прописом редактореві: «Виконком пропонує надрукувати на виднім місці...» — Перець, 7/1987.
4. 20 січня 1910 р. з’явився обіжник П. Столипіна, який зарахував українців до «інородців» і заборонив будь-які українські організації — Федір Турченко, Микола Міхновський. Життя і слово, 2010.
5. Цей державний діяч примудрився видати обіжник, у якому одним розчерком пера зарахував весь багатомільйонний український народ до інородців — Наталія Доляк, Загублений між війнами, 2015.
Пов'язані сталі словосполуки:
ві́домчий циркуля́р — ві́домчий обі́жник
тає́мний циркуля́р — тає́мний обі́жник
урядо́вий циркуля́р — урядо́вий обі́жник
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна