Шайта́н
, а, чол.
від араб. شيطان (šayṭān) – сатана, диявол.
В ісламі злий дух, диявол; уживають і як лайливе слово —
чорт, а, чол.
1. Ex, чорт би там брав твоїх синів, коби лиш наші гроші вернулися! – проворкотав під носом Невеличкий, виходячи — Іван Франко, Петрії і Довбущуки, 1913.
2. Як спинялося колесо, прискакував знов і врадувано гукав: – Ліва рука вже пішла до чорта — Богдан Лепкий, Батурин, 1927.
3. Іди ти од мене, в чому прийшов, Держи в руках, як знайшов, Не положи ніде, як узяв, Носи так, як прийняв, І щоб же тебе чорт узяв! — Українська народна сатира і гумор, 1959.
4. Та, чорт забирай, оця нитка… Ніколи не бачив нічого важчого за це — Жоржі Амаду, Капітани піску, переклад Юрія Покальчука, 1977.
5. І щоб ото клятий чорт у своєму пеклі чарки смоли не випив, за те, що чесних людей у баговинні тонути примушує! — Юрій Сорока, Іван Богун, 2008.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна