Шатро́

1. Ягве поклонялись по ріжних численних святинях не однакової поваги; то були більш чи менш розкішні будови по великих містах, убогі захисти з каміни або намети з грубих тканин або шкур по селах  — Моріс Верн, Історія і релігія жидів, переклад Лесі Українки, 1895.

2. У гетьманському широкому наметі вже сиділи на шкурах, на килимах турецьких, а то й просто долі й високий білявий Чорнота, і чорнии худий Гладкий, і Небаба, Джеджелій, і Богун, і ще кілька зовсім невідомих Зорці козаків  — Олександр Соколовський, Богун, 1931.

3. З третього на четверте червня три тисячі січовиків спали в заклечаних липовим та кленовим гіллям куренях, у наметах за частоколом над річками Підпільною й Сисиною, на Гасан-баші, спали важким сном: кошовий отаман наказав будувати нові укріплення на місці старих, занедбаних під час війни   — Роман Іваничук, Журавлиний крик, 1973.

4. Прагнучи самотності, отруєний їдкою злобою до цілого світу, він якось уночі знову покинув своє ліжко, однак до Пілар Тернери не пішов, а затесався в натовп довкола циганських наметів  — Габріель Гарсія Маркес, Сто років самотності, переклад Петра Соколовського, 2001.

5. Великий візир з офіцерами провів рекогносцировку місцевості, визначаючи місце для султанського намету та артилерійських шанців  — ye.ua, 14.08.2021.

1. Все ж таки почули його куни, що досі свобідно ігрались під церковною банею, почули його сови, що вигукували людям «на смерть» своє зловіще «угу», а тепер замовкли  — Марко Черемшина, Раз мати родила, 1900.

2. Глибокі фотелі, маленькі гнуті столики біля кожного з них, м’яке світло — все давало змогу цілком віддаватися розумовій праці, і часто геніальні думки зароджувалися під високою, прозорою банею, що прикривала круглу залу  — Тетяна та Єлизавета Кардиналовські, Сонця!, 1926.

3. Цитую не за відсутністю власних слів чи думок: невелика, ніби задимлена диханням віків каплиця, з патиновою пазеленню двоярусної бані, з живою грою світлотіні на почорнілих рельєфах стін, з великоокими, круглоголовими, дещо незграбними дядьками-апостолами, вросла в пам’ять так само незрушно, як вростали в гущу міста середньовічні будови — Леонід Волинський, Охорона пам’яток старовини, 1966.

4. Не буду втручатися в конкретику: загрожує чи не загрожує обвалом дерев’яна баня міського Катедрального Собору Івана Хрестителя – це справа перемишльських реставраторів, але якщо навіть так, то його треба реставрувати, а не зліквідовувати — Вісті комбатанта, 1993.

5. Центральну частину церкви перекрито банею, на кутах влаштовано декоративні главки  — ye.ua, 03.11.2022.