Жінка, який бере участь у весіллі як товаришка молодої —
дру́жка, и, жін.
1. І дружки молоденькі гудуть коло неї, як ті бджілки золоті; обсіли стола, як свіжі квіточки, а Олена вище всіх на покуті — Марко Вовчок, Чари, 1862.
2. Вбиралася у барвисті спідниці, голову крила по-дівочи, заплела розплетену дружками косу — Улас Самчук, Марія, 1933.
3. Або ще: «На твоїм весіллю то я напевне буду дружкою, правда?» — Марія Струтинська, Далеке зблизька, 1975.
4. Їм обом здалося раптом, що земля сколихнулася під їхніми ногами, що небо і місяць, і зорі пустилися навколо них у шалений дикунський танок, а солов’ї так розспівалися, розщебеталися, мов весільні дружки — Володимир Малик. Князь Ігор. Слово о полку Ігоревім, 1998.
5. Елайджа пробув тут лише кілька місяців, випадково потрапив на кілька сільських весільних церемоній і встиг зрозуміти те, що до нього свого часу не доходило в Америці: чому для дівчат така важлива вся ця марнота – біла сукня, вельон, зачіска, дружки з букетами, кортеж, родичі до сьомого коліна — Оксана Форостина, Duty free, 2011.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна