Ше́ймінг
, у, чол.
від англ. shaming, утвореного від іменника shame – сором.
Осуд людини, що має на меті присоромити її —
га́на, и, жін.
1. Це для мого роду велика гана й приниження — Іван Нечуй-Левицький, Скривджені й нескривджені, 1886.
2. Усі ми варті гани, Бо часто ми подобою й лицем Святим та божим підсолодимо Самого чорта — Вільям Шекспір, Гамлет, принц Данський, переклад Леоніда Гребінки, 1930.
3. Та йому вже не приємно від хвали, як не боляче й від гани — Оноре де Бальзак, Шагренева шкіра, переклад Юрія Лісняка, 1989.
4. Кожному знайшлася якась гана, ярлик, тільки б не пустити між люди їх історію — Марія Влад, Стрітеннє. Книжка гуцульських звичаїв і вірувань, 1990.
5. Слово поганство стоїть в одному ряду зі словами, що мають корінь ган-: гана, ганьба (осуд, сором); ганити; поганити (засуджувати, лаяти, соромити), поганий; поганин (той, якого засудили, осоромили) — Галина Лозко, Українське язичництво, 2009.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна