Ше́львах
, а, чол.
походить від нім. Schildwache, утвореного від іменників Schild – щит та Wache –сторожа.
Особа, яка стоїть на сторожі, охороняє когось або щось —
страж, а, чол., заст.
1. Два величезних стражі правительки Країни Оз лягли поруч і завмерли в чеканні — Ліман Френк Баум, Мудрець Країни Оз, переклад Леоніда Солонька, 1959.
2. Цей туполобий страж спокійно може собі дозволити читати проповіді й напоумляти професорів, поетів, художників, бо він себе вважає вищим, бо він отут, у Чигирині, і цар, і бог... — Василь Шевчук, Син волі, 1984.
3. Тим часом страж, що вартував біля брами, виліз на верхній поміст подивитися, хто ж прибув — Юзеф Крашевський, Прадавня легенда, переклад Валентина Струтинського, 1989.
4. Дерев’яні двері були невеличкі і в темряві нагадували суворого стража — Ден Браун, Янголи і демони, переклад Анжели Кам’янець, 2010.
5. Тут, на два боки від митної рогатки, пильнувала стрілецька варта. Тутешні стражі славилися хабарництвом та недбалістю — Володимир Єшкілєв, Унія, 2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна