Власник корчми або чоловік, який продає спиртні напої в ній —
корчма́р, я́, чол.
1. Тим часом прислужливий корчмар поставив Кармелюкові ще й великий ківш пива — Михайло Старицький, Кармелюк, 1903.
2. Знали також, до якої корчми можна на попас вступити, а яку треба здалеку оминати, бо там усякий непевний народ із корчмарем у спілці на подорожніх змовляються — Богдан Лепкий, Крутіж, 1941.
3. Біля бочки та привабливих для козацького, часто напівголодного живота наїдків походжав рудий, з жаб’ячими очима корчмар Омелько — Володимир Малик, Посол Урус-Шайтана, 1968.
4. Кинув погляд на корчмаря, але той одвертав очі: не мав жодного наміру заступатися — Анджей Сапковський, Відьмак, переклад Миколи Рябчука, 1990.
5. Корчмар збирався повторити свою новину вчетверте, коли надлетіла галка — Галина Пагутяк, Слуга з Добромиля, 2006.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна