Заняття корчмаря —
корчмува́ння, я, сер.
1. У такому пошануванні поєднувалося два настрої, які і переносилися з подієвого простору страсної П’ятниці – смуток, що відзначався постуванням, та радість, яку показувалося особливим гулянковим настроєм – «жіночим корчмуванням та шинкуванням» — Анатолій Ціпко, Гносео-естетична специфікація давньоукраїнської словесності, 2016.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна