Шофе́р
, а, чол.
від фр. chauffeur, пов’язаного з дієсловом chauffer – опалювати, гріти, що походить від лат. calefaciо – нагріваю, опалюю, утвореного з дієслів caleo – горю, палаю та facio – роблю, створюю.
Особа, яка кермує автомобілем —
воді́й, я́, чол.
1. У дворі міської лікарні, біля стола, накритого листом нержавіючої сталі, азартно печуть в доміно водії «швидких допомог» — Володимир Яворівський, Марія з полином у кінці століття, 1987.
2. Дивизна, наприклад, була в тому, що молодик, який сам відмінно втілився в образ незнайомого водія, не переставав бачити в пасажирці свою дівчину — Мілан Кундера, Квазіавтостоп, переклад Галини Петросаняк, 2000.
3. Щойно водій загальмував, позаду за нашим транспортним засобом заскреготіли ворота, відрізавши імпровізовану стоянку від решти Уакільяса — Максим Кідрук, Подорож на Пуп Землі, 2010.
4. Власники машин американської марки зможуть викликати людину, яка буде виконувати функції особистого водія — nv.ua, 2017.
5. Привіз дітей на змагання і потрапив до ТЦК: в Ужгороді водія автобуса мобілізували посеред ночі — tsn.ua, 13.11.2023.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна