Яри́га, яри́жка

1. Мно́гіε волоцю́ги з(ъ) гу(л)та(и)ства быва́ютъ: осо(б)но и чε(р)нцѣ тако(ж) сѧ пробѣгаютъ  — Климентій Зиновїів, вірші, ІІ пол. XVII ст.

2. Абись… вибравши безженнихъ, бездѣтнихъ и безпомъстнихъ зъ самихъ бурлакъ или школяровъ… для отсилки в Москву — універсал Данила Апостола, 1730.

3. Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву  — Іван Котляревський, Наталка Полтавка, 1819.

4. Обідрані кругом, у чорних сорочках: мабуть, самі бурлаки да гольтяпаки, що, не маючи жодного притулку, служили тілько по броварнях, по винницях да ще по лазнях грубниками  — Пантелеймон Куліш, Чорна рада, 1857.

5. За місяць перед тим бачив пан на власні очі того заповіту, а як помер дядько, зникли кудись папери, і майном заволодів молодий волоцюга Ліщинський, що був тому дядькові «дев’ята вода на киселі»  — Олекса Слісаренко, Пан Слимаківський, 1930.

6. Хома Бур’ян рубався з москалями під Полтавою, тинявся довгенько безпритульним бурлакою по Гетьманщині, не маючи права приписатися до козацького компугу  — Святомир Фостун, Нас розсудить Бог, 1985.

7. Знайти навіженого волоцюгу їм так і не пощастило, хоч вони ретельно прочесали всю спільноту марсельських бурлак і жебраків  — Жан-Крістоф Ґранже, Пасажир, переклад Леоніда Кононовича, 2017.

8. Після Другої світової війни це було одне з небагатьох місць, куди можна приїхати без документів, — бюрократичний трюк, щоби привабити злочинців і волоцюг працювати на підприємствах важкої індустрії  — Пітер Померанцев, Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності, переклад Оксани Форостиної, 2020.

1. Цей шинок – останній притулок бурлаків і гульвіс із порожніми кишенями, важкими головами й побитими тілами  — Олександр Мар’ямов, Береги дванадцяти вод, 1930.

2. Йому, старику, легко було бурлаків різних писати...  — Перець, 1/1947.

3. Працівниками, які пропонували свої послуги, часто були розорені селяни, які йшли світ за очі й наймалися чорноробами або на важкі роботи; чи ремісники, які зазнали банкрутства й далі працювали в робітничому кварталі (посаді), але на щасливішого сусіду; чи бідарі, які наймалися матросами, човнярами, бурлаками (на самій тільки Волзі було 400 000 бурлаків  — Фернан Бродель, Час світу, переклад Григорія Філіпчука, 1996.

4. Тому, на переконання дослідника, перекази і пісні про бурлаків, зі степового Півдня та помор’я зустрічалися в окремих місцинах північної України…  — Тетяна Белюга, Село як фольклорний топос в інтелектуальному і духовному світі України (Романівка на Житомирщині), 2016.

5. І будемо заслуховуватися вечорами його басовитим ревінням про Волгу-матушку й життя бурлаків  — Сергій Ухачевський, Карпатський капкан, 2016.

1. Я проныра і крючок
I хапун отменный...
Я спокутую гріхи
I, божусь, ісправлюсь
І любить чужих жінок
По смерть не отважусь  — Іван Котляревський, Москаль-чарівник, 1819.

1. Отак вона завжди: як п’яницю то й криє, безпутника якого то й покриває  — Панас Мирний, У черницях, 1884.

2. До того ж, доньє Матильдо, цей безпутник дон Пабло не годен у слід ступити залицяльникові моєї дочки – той викладає психологію, логіку й етику і взагалі справжній джентльмен  — Каміло Хосе Села, Вулик, переклад Сергія Борщевського, 2011.

3. Треба сходить, може, набрид її безпутник їй, десь тій жоні, не всі одні  — Микола Рішко, Гнів вождів, 2014.

4. Він був обвішаний прикрасами, в його бутоньєрці стирчала троянда, і він займав середину столу – величезний, широкоплечий, достоту горластий гендляр-безпутник, який скуштував усіх гріхів  — Еміль Золя, Кухня, переклад Тетяни Жарко, 2021.

5. Безпутник такий?.. Знаючи, що ми говорили... Не лізь!.. Сховайся!  — Борис Крамер, Справа «Про страчений одяг», 2022.