Непутяща жінка —
безпу́тниця, і, жін.
1. Ти, безпутнице! — люто кричав пан Калясантий, хапаючи її за коси і пригинаючи її голову вниз — Іван Франко, Основи суспільності, 1894.
2. Переказав Гирекові в місто, що його донька стала безпутницею — Петро Лінтур, Зачаровані казкою: Українські народні казки Закарпаття, 1969.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна