Я́сик
, а, чол.
від тур. jastık – подушка, утвореного від дієслова jast(a-mak) – притуляти, підкладати.
Маленька подушка —
поду́шечка, и, жін.
1. Під одною прямою стіною, до богів приголів’ям, стоїть ліжко дівоче; з-під глазетового наметика визира безліч подушок і подушечок у білих як сніг пошивка — Михайло Старицький, Облога Буші, 1894.
2. Загорнута у величезну шаль Гурія мовчки вишивала подушечку, яка лежала в неї на колінах — Мурад Єллес, Продавець жасмину, 1976.
3. За хвилину він виніс зелену подушечку, вибив її об коліно й підсунув під непритомну Куріпоччину голову — Микола Вінграновський, Северин Наливайко, 1992.
4. Він узяв її маленьку ручку, що зазвичай лежала на її улюбленій подушечці, i сміливо поцілував кінчики пальців — Ірен Роздобудько, Ескорт у смерть, 2007.
5. Найповажніший з них вельможа привертає увагу забинтованою правою ногою, яку для вгамування «нестерпного» болю поклав на спеціально змайстрований елегантний ослінчик із зручною подушечкою — Україна молода, 143/2013.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна