Єхи́дна
, и, жін.
від гр. ἔχιδνα – змія, гадюка, пов’язаного з іменником ἔχις – гадюка.
Лукава, лиха людина —
лука́вець, вця, чол.;
лука́виця, і, жін.
1. Отож якийсь лукавець чи лукавиця й почала, як здивована сестра питала отця пресвітера: Батю! — Перець, 6/1963.
2. Лукавець, гетьманський прихвостень, ще недавнечно сам ходив у драній свиті, соболиний ковнір личить йому як корові сідло, а вже хоче ступати по-панськи — Юрій Мушкетик, Яса, 1985.
3. Чи одвіку високі замисли й гідність отак хулили і принижували владолюбні лукавці, що рвуться до владарювання? — Раїса Іванченко, Отрута для княгині, 1995.
4. Цих чортових лукавців, котрі виколюють людям їхні духовні очі та насилають грецький вогонь на наші престоли, має бути страчено — Пітер Акройд, Клеркенвельські оповіді, переклад Антоніни Івахненко та Наталі Скоробогатової, 2011.
5. То на що можна сподіватися від лукавця з гетьманською булавою в руках? — Василь Шкляр, Характерник, 2019.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна