Інсурге́нт
, а, чол.
через нем. Insurgent від лат. insurgens – той, хто повстає, що походить від дієслова insurgere – вставати, підійматися, утвореного внаслідок приєднання приростка in- – в- до дієслова surgere (subrigere) – підійматися.
інше можливe написання: інсурґент.
Учасник повстання —
повста́нець, нця, чол.
1. З Закуття навіть пішло двох-трох шляхтичів до повстання; другі, як Шевко, належали до повстанчого комітету, переховували у себе повстанців, переховували й зброю.. — Андрій Чайковський, У чужому гнізді, 1896.
2. У цій боротьбі Еспанія зазнала великих поразок, мусила кликати на допомогу Францію, але та, хоч і взялася за боротьбу проти мароканських повстанців, та хоче загарбати собі все Мароко — Правда Прилуччини, 55/1925.
3. Маркіян виходив із стетерілого стану: перед ним стояв живий Базилевич, який колись підло зрадив його і каявся потім і пішов з повстанцями, щоб кров’ю змити свою ганьбу — Роман Іваничук, Вода з каменю, 1981 .
4. Повстанці підняли сині прапори із золотими навскісними хрестами, що було символом і староевропейського політичного сепаратизму, і водночас – телесіянства — Василь Кожелянко, Котигорошко, 2000.
5. Незважаючи на те, що повстанці вступили в переговори з урядом Колумбії, вони заявили, що наразі не обговорюватимуть питання про перемир’я і продовжуватимуть свої військові операції — lb.ua, 19.10.2012.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна