Риса людини, що полягає в нехтуванні іншими заради себе —
себелю́бність, ости/ості, жін.
1. Жорстокий жаль скнари, що приємно лоскотав себелюбність старого бондаря, був для Нанон вершиною щастя (Оноре де Бальзак, Ежені Гранде, переклад Елеонори Ржевуцької, 1981); — Оноре де Бальзак, Ежені Гранде, переклад Елеонори Ржевуцької, 1981.
2. Спонукувані ненавистю, заздрістю, гнівом, гординею, святенництвом і себелюбністю, вони чинять свої злі справи, прикриваючись нашим ім’ям — Чарлз Діккенс, Різдвяна пісня в прозі, переклад Івана Андрусяка, 2007.
3. Не дай своїй дрібній земній гордині, себелюбності затягти твої думки у дріб’язкові чвари земного буття! — Марія Чумарна, Любов у залізних чоботях, 2009.
4. Вигодуваний Росією «кримський суверенітет» сьогодні – це миттєва компенсація глобального програшу й ураженої себелюбності керівництва Росії — День, 2014.
5. Королева – остання жива зв’язувальна ланка Британії з нашою колишньою величчю – національним ID та спірною себелюбністю, – яка все ще визначається нашою перемогою у Другій світовій війні — nv.ua, 08.09.2022.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна