Жінка, яка мучить когось —
каті́вка, и, жін.
1. Тяжко зажурився я, почувши, що тая катівка не перестає В. М. мучити, як і вчора теє учинила — Богдан Лепкий, Мотря, 1926.
2. Над Яковом спершу, було, глузували, після того ж, як він із того сорому вимандрував кудись із села, стали жаліти, казали: ізвела, катівка, парубка з розуму та й гадки не має, а йому, сіромі, тільки того й шляху, що світ за очі — Степан Васильченко, Петруня, 1928.
3. Зоозахисники розшукали катівку, а поліція вилучила собаку та розпочала розслідування — tsn.ua, 25.08.2017.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна