Розірватися із сильним звуком і великою руйнівною силою внаслідок удару, стрясання чи впливу якоїсь речовини —
ви́бухнути, хну, хнеш, док., непер.
1. А це враз несподівано з далеких валів вибухнуло і покотилося два поклуби білого диму, а за хвилину здвигнулася земля і розлігся грім у повітрі аж до темного лісу, розсипавшись по йому гуркотнею — Михайло Старицький, Облога Буші, 1894.
2. Довкола аж задзвеніло, дверцята розкололися навпіл, мовби по них рубонули величезною сокирою, ми інстинктивно припали до стінки, затуляючись ліктями од нестерпно яскравого спалаху, і одразу ж вибухнуло вже у бліндажі, осліпило, рвонуло, жбурнуло один на одного — Анатолій Дімаров, На коні й під конем, 1973.
3. На думку Бермана, в обшитій дошками штольні від високої температури самі загорілися стовпи, а від вогню вибухнули підривні гільзи — Бернгард Келлерман, Тунель, переклад Олекси Логвиненка, 1986.
4. В місті Сміла Черкаської області у чоловіка в руках вибухнув снаряд часів Другої світової війни, який він намагався розібрати у себе вдома — unian.ua, 16.05.2016.
5. Зазначимо, у Нідерландах акцентують увагу на використанні феєрверків через інцидент 2000 року, коли у місті Енсхеде вибухнув склад феєрверків, який був розташований у житловій зоні — hromadske.ua, 25.12.2018.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна