Кана́тник

, а, чол.
утворене від іменника канат за допомогою наростка -ник.
Особа, яка виготовляє линви  — линва́р, я́, чол.
1. Батько Івасів, бідний линвар, жив у власнім домику на Замарстинівській вулици, – там і Івась вродився  — Іван Франко, Івась Новітній, 1878.
2. Крім линваря Лікаона, в якого Котта винайняв неопалювану, обвішану яскравими гобеленами мансарду, на прибульця тут майже ніхто не звернув уваги  — Крістоф Рансмайр, Останній світ, переклад Олекси Логвиненка, 1994.
3. Поета приголомшують римські линварі і наднільські гончарі, адже кожний їхній рух такий впевнений і вивірений, в кожному їхньому русі живе мудрість минулих поколінь, зберігаючись і оберігаючи  — Ганс-Ґеорґ Ґадамер, Львів, переклад Тимофія Гаврилова, 2002.
4. Кет багато з ким заприятелювала на причалі: з линварями й лицедіями, вантажниками й вітрильщиками, шинкарями, броварями й пекарями, прошаками й повіями  — Джордж Мартін, Бенкет круків, переклад Наталі Тисовської, 2018.

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше

Спробуйте LanguageTool

Покращуйте свої тексти миттєво

  • Перевіряє граматику та стиль української мови
  • Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
  • Реєстрація не потрібна
Дізнатись більше