Лексикографі́чний

1. В наслідку маємо те, що тепер ніяка словникова робота не може початися й обійтися без того, що ми називаємо словником Б. Грінченка  — Андрій Ніковський, Вступне слово до «Словаря української мови» Б. Грінченка, 1927.

2. Одні з них перебувають консультантами при словникових комісіях, архівах, бібліотеках тощо, другі користуються своєю ерудицією за принципом l’artpour l’art (мистецтво для мистецтва (франц.), а дехто присвячує своє життя дуже далекій від дійсності, часом навіть химерній праці…  — Герман Гессе, Гра в бісер, переклад Євген Поповича, 1984.

3. Єдиним термінологічним словником дещо вищого рівня був «Словник медичної термінології» (1936), на 220 сторінок. Брак словникових видань завжди є безсумнівною ознакою, що мову придушено   — Юрій Шевельов, Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941). Стан і статус, 1987.

4. Як бачимо, цей цикл автоматизації словникарської роботи передбачає створення машинних версій існуючих словників з метою укладання на їх основі нових, комп’ютерних словників  — Віталій Русанівський, Ніна Клименко, Від універсальної бази лінгвістичних знань до комп’ютерного укладання словників, 1995.

5. Стало своєрідною пошестю масово видавати словники нікому не відомих «лексикографів», які паразитують на словникарському багажі академічної науки  — День, 2010.

6. Величезна перекладацька словникарська праця Андрія Ніковського вже згадувалася, тож далі спинімося на його художніх перекладах та доробку як стилістичного редактора перекладених творів  — Лада Коломієць, Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років, 2015.

7. Можливо, знайомство із цими книжками стане в нагоді тим українським авторам, які захотіли б розповісти широкій публіці щось з історії та сьогодення нашої словникарської справи (сподіватися ж, що ці книжки, безперечно, цікаві і потрібні не лише для професійних лексикографів, вийдуть у нас перекладом в осяжному майбутньому, було б тим, що Л. А. Булаховський називав наївним ідеалізмом)  — Сергій Єрмоленко, Про довколонауковий металексикографічний дискурс, 2020.

8. Ці усні скарби, окрім доповнення словникарської та художньої діяльності Грінченка, склали кілька великих томів етнографічної спадщини  — Український тиждень, 05.08.2022.

1. Кожна словникова стаття – це, по суті, невелике своєрідне наукове дослідження про особливості життя слова в мові  — Галина Гнатюк, Слово у словнику і нашому мовленні, 1971.

2. Це дотепне визначення комедії стало в Америці майже словниковим. Та й кожен з нас – чи не так? – при слові комедія уявляє фоєрверк жартів, енергійну дію і шалений темп  — Павло Ярешко, На срібному екрані, 1989.

3. На основі численних словникових визначень лексеми логос, аналізу історико-філософської та загальнохристиянської парадигми можна структурувати когнітивну модель лінгвокультурологеми ЛОГОС, що об'єднує макрополя Розум, Мова, Творчість, Закон  — Наталія Мех, Лінгвокультурологема ЛОГОС – семантична універсалія та «константна форма», 2010.

4. Після реалізації цих двох методів (зауважимо, що це дуже складні методи, які можна кваліфікувати як дві групи споріднених методів) можна перейти до третього – написання словникової статті. Кількість таких статей і форма кожної повністю визначені настановами методології  — Юрій Карпенко, Дещо про вивчення власних назв, 2010.

5. Після того, як І. Ковалик заклав основи словникового опису творів І. Франка, вийшла друком «Лексика поетичних творів Івана Франка», що подає усі 35 000 лексем поезії письменника за алфавітом із вказівкою на кількість кожної з них  — Соломія Бук, Корпусно-лексикографічні та лінгвостатистичні виміри великої прози Івана Франка: словник і текст, 2021.