Особа, яка захоплює силою, загарбує щось —
зага́рбник, а, чол.
1. Це було місто патріотів: жителі його вирішили чинити опір загарбникам, замкнутись у місті й витримати облогу, йдучи за історичною традицією — Гі де Мопассан, Полонені, переклад Єлизавети Старинкевич, 1952 .
2. Я уявив, як помру і як усі мене жалітимуть – і те, і ем, і той вонючій Джо, справжній загарбник, а також доктор Бродскі і доктор Бреном, і той міністр нутрощних справ, і всі інші — Ентоні Берджесс, Механічний апельсин, переклад Олександра Буценка, 1990.
3. Врятована від чужинських загарбників дівчина, якого б походження не була вона і якого б; походження не був її рятівник, за степовими законами, могла при бажанні воїна, що врятував її, стати його дружиною — Юрій Покальчук, Шабля і стріла, 2002.
4. Російські загарбники, ймовірно, готуються ініціювати чергову ескалацію у війні проти України в лютому — glavcom.ua, 12.02.2023.
5. Усі російські загарбники відповідатимуть за кожне забране українське життя – Зеленський — unian.ua, 16.03.2023.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна