Особа, яка винаймає що-небудь —
винайма́ч, а́, чол.
1. І от я вперше в своєму свідомому житті винаймач свого власного мешкання, в чудовому районі міста, в прекрасному будинку, Конопніцької, 14, де перед війною, напевне, жили не бідні люди — Юрій Шевельов, Я, мене, мені… (і довкруги), 1987.
2. Спершу він мав, очевидно, убогу комірчину, де колись була ванна кімната, згодом, коли мистецтво барабанщика принесло йому популярність і добробут, почав доплачувати ще й за кімнату без вікон, яку називав комірчиною сестри Доротеї, а потім виявив готовність платити ще й за третю кімнату, яку доти займав такий собі пан Мюнцер, музикант і колега підсудного, до того ж платити скажені гроші, бо основний винаймач, пан Цайдлєр, знав про достатки пана Мацерата й безбожно нагнав ціну — Гюнтер Грасс, Бляшаний барабан, переклад Олекси Логвиненка, 2005.
3. Таке ж покарання чекало на мешканців, коли їхня поведінка заважала спокійно жити сусідам, або ж винаймач протягом трьох місяців не сплачував квартплати — zaxid.net, 29.11.2012.
4. Система працює на боці винаймачів, тому є лише декілька достатніх для виселення причин, серед них найважливіша – невиплата орендної плати — hmarochos.kiev.ua, 13.09.2017.
5. І ось у картотеці незнайдених зниклих він відшукав заяву хазяйки квартири, що заявила про зникнення її винаймача, апатрида німецького походження — Жан-Мішель Ґенассія, Клуб невиправних оптимістів, переклад Анастасії Шведик, 2017.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна