Орфографі́чно
утворене від іменника орфографічний за допомогою -о.
iнші можливі написання: ортографічно, ортографічно.
В оперті на правопис —
правопи́сно
1. Так, у старому російському орфографічному вжитку нерідко з великої літери (правописно – ознаки визнання імені власним) писались назви народів — Леонід Булаховський, Нариси з загального мовознавства, 1955.
2. Очевидно, тут ідеться про намагання автора правописно відрізнити форми називного відмінка однини нечленних (коротких) прикметників чоловічого роду від форм родового множини (а не про вплив прикметників м’якої групи) — Василь Німчук, Мовознавство на Україні в XIV–XVII ст., 1985.
3. Давайте зізнаємося хоч самі собі: ми одержуємо багато рукописів, стилістично і правописно недбалих, не вичитаних після передруку, рихлих сюжетно, з переплутаними іменами персонажів, з повторюваними варіаціями строф, побудованими на віддалених римах чи виписаними у поетичний вигляд так званими білими віршами, що стали неприхованою формою халтури і компрометації білого вірша як мистецтва... — Літературна Україна, 43/1991.
4. Але прагнемо терміни іншомовного походження правописно, орфографічно адаптувати до нашої мови — Високий замок, 2012.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна