Той, у якому використовують наросток; утворений за допомогою наростка; пов’язаний із наростком —
наростко́вий, а, е
1. В теперішній мові затримало ся наросткове -л у формах на женський і середний рід однини тай на всї три роди в множинї: дала, дало, дали — Микола Равлюк, Дїєприкметники і дїєприслівники в українській мові, 1912.
2. В українсько-росийськім словарі Бориса Грінченка під словом «Україна» зазначено виключно тільки сей наростковий наголос — Володимир Охримович, Про виголос і наголос слова «Україна», 1922.
3. В основі сприросткованих недоконаних форм дієслів здебільшого лежить пень наворотний (носити – виношувати, виношати…), коли ж у дієслова безнаросткова недоконана форма тільки одна, то ця друга (наросткова) форма недоконана буде з наростком (-в-)-а-: глядіти — наглядати… — Олекса Синявський, Норми української літературної мови, 1931.
4. Щодо прізвищ з наростком -івна, в яких наголос падає на наросткове і, нпр. бондарівна, Гливенківна, то варто було згадати теж про патроніміка Гордіївна (по батькові), Василівна, в яких наголос залишається на тому ж складі, що у власному йменні… — Київ, 1/1952.
5. Оцінюючи належно сематичну ролю наростків у хемічних термінах, він допускає виняток і дозволяє писати таке наросткове і і по передньоязикових, напр: бензіл, етін, хлоріт (див. Голоскевич) — Омелян Омецінський, До питання правопису українських хемічних термінів, 1976.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна