Жінка в племені, яка спілкується з духами, лікує та чаклує —
ворожби́тка, и, жін.
1. Тому не вкриється від ворожбитки, хто це пізньою порою, не в мнозіх, а сам-один до печери під кручею зайшов — Наталена Королева, Перунове прокляття, 1943.
2. Після обіду намазного дня Іслам-Ґірей нарядився в легкий одяг воїна і в дивно молодечому настрої, наче й не тяжів над ним тягар ханства, скакав на коні до Апілам-сарая, де мала чекати на нього юна ворожбитка з Мангуша — Роман Іваничук, Мальви, 1967.
3. Як жаль, що сама я – не знахарка, і не мольфарка, і не ворожбитка, щоб відмовити і злити зло з нього, щоб вихопити – як украсти – навіки, назовсім, сюди, собі на груди, у розпанахане щире серце, бо він став правдивою радістю сірих буднів і зрадженого серця — Марія Матіос, Чотири пори життя, 1995.
4. Спитала, чи не знає якоїсь ворожбитки або ясновидиці, що могли б його віднайти — Харукі Муракамі, Хроніка заводного птаха, переклад Івана Дзюба, 2009.
5. Той, про кого говорила ворожбитка Рода, що не вдатний до козацької шаблі — Микола Морозенко, Іван Сірко. Славетний кошовий, 2013.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна