Жінка, яка мала ключі від панських комор —
клю́чниця, і, жін.
1. А Оришці того тільки й треба: аби поїсти ласо, виспатися добре, нарядитися, як слід ключниці багатого пана, та ще й князя — Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, 1878.
2. Михась відійшов за своїм ділом, а баронова прикликала ключницю і казала розчиняти хліб — Андрій Чайковський, У чужому гнізді, 1896.
3. Він мав дома ключницю, жінку років за сорок; небогу, яка не дійшла ще й двадцяти літ, а для роботи на дворі та в полі був у нього хлопець, що мусив уміти і коня сідлати, й орудувати садовими ножицями — Мігель де Сервантес, Вигадливий Ідальго Дон Кіхот з Ламанча, переклад Миколи Іванова, 1935.
4. Уранці, коли пан вийшов у їдальню пити чай, ключниця звично стояла біля крісла його, наче й не було ночі — Володимир Дрозд, Листя землі, 1989.
5. Потроху, по камінчику, непомітно, тут риска, там тріщина, ще невеличкі, але вся будівля тряслась ночами; сестри-садівниці – нероби, а кухарка – нечувана нечупара; ключниця вірна, але дуже посередня — Яцек Денель, Матінка Макрина, переклад Андрія Бондаря, 2017.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна