Швагро́ва

1. Земовит теж оженив ся з якоюсь своячкою Романовичів Переяславою, котрої рід одначе близше не звісний (недавно висловлено здогад, що то була донька Данила, але се тільки здогад)  — Михайло Грушевський, Історія України-Руси, 1900.

2. Правда, вона своячка короля Станіслава, і це правда, що гроші в гетьмана позичає, але на тім не кінець  — Богдан Лепкий, Мотря, 1926.

3. Потім уже манастир у Тельфсі пильнував, щоб майно не дісталось якій своячці, тільки йому  — Софія Парфанович, На схрещених дорогах, 1963.

4. Здивований цим візитом, Фелікс мав із своячкою довгу розмову, під час якої виявив таке самовладання і спокій, що Ежені похолола від страху: їй здалося, він прийняв якесь жахливе рішення  — Оноре де Бальзак, Дочка Єви, переклад Віктора Шовкуна, 1988.

5. Прощалися з Ґерті гречно, почасти із вдячності за довгоочікувану нову «галіфашку», а почасти через її зв’язки з Тедді — «вона мені як своячка» (якщо буде якесь «потім», то таки стане йому своячкою)  — Кейт Аткінсон, Руїни бога, переклад Ярослави Стріхи, 2017.

1. Було поприходять зовиці, сусіде, да посідають — балакають, то й я обізвусь; а то соромляюсь — Ганна Барвінок, Лихо не без добра, 1857.

2. Дію викинули, п’єсу закінчили без зовиці. Я настоював на тім, що слід Маркович оштрафувати  — Панас Саксаганський, Театр і життя, 1930.

3. – Я бачу, яка гарненька ти, моя крихітко! — вигукнула принцеса, обняла майбутню зовицю й обсипала її невинними пестливими словами  — Генріх Манн, Молоді літа короля Генріха IV, переклад Юрія Лісняка, 1975.

4. А в зовиці моєї перед війною дитятко народилося, теж дівчинка  — Володимир Дрозд, Листя землі, 1990.

5. Я звичайно приїздив наприкінці тижня додому, а часом, коли пароплав довго вантажили, мав цілий вільний тиждень, тож частенько бачив свою зовицю Сару  — Артур Конан Дойл, Пригоди Шерлока Голмса, переклад Володимира Панченка, 2010.

1. Вчора отримала лист від братової, згадує і про Вас, зробилисьте на неї добре вражіння  — Леся Українка, лист до Ольги Кобилянської, 1899.

2. Твоя невістка Клітемнестра — твоя подвійна родичка: вона ж сестра твоєї дружини та ще братова на додаток з Егістом з того часу, як Агамемнон вирядився до Трої  — Михайло Івченко, Хатнє життя Гелени Троянської, 1930.

3. Найбільше показувала характер братова, хоча й мала на своєму господарстві п’ять десятин, i воли, i корову  — Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1966.

4. Для Мегре 19 листопада запам’яталося ось чим: того дня випадали іменини братової, окрім того, то був понеділок, а на Ке дез’Орфевр панує переконання, що вбивства рідко трапляються в понеділки, зрештою, то було перше того року слідство, яке відкривало зимовий сезон  — Жорж Сіменон, Хто вбив Луї, переклад Анатоля Перепаді, 1990.

5. Подзвонила до брата, аби прийшов із братовою і малим, бігом натерла квартиру до блиску, увімкнула музику й навіть пов’язала дуже милий фартух на талію!  — Надія Гербіш, Теплі історії до шоколаду, 2013.