Шинкарю́вати
, ю́ю, ю́єш, недок., непер.
утворене від іменника шинкар за допомогою наростка -ува(ти).
Мати у власності корчму або продавати спиртні напої в ній —
корчмарю́вати, ю́ю, ю́єш, недок., непер.
1. – І ви корчмарювали? – Так. Аж поки два роки тому вирівняли дорогу — Андрій Гуляшки, Історія з собаками, переклад Івана Сварника та Софії Скирти-Сварник, 1982.
2. Склавши докупи свої заощадження, старий Коньє і його дружина купили цей будинок і почали тут корчмарювати — Оноре де Бальзак, Баламутка, переклад Юрія Лісняка, 1991.
3. Теодот же блаженний у той час боровся за заповідями Божими, великі піднімав труди і ризикував: не корчмарювавтак, як же про нього деякі думали, щоб золото зібрати, але навмисне вдавав, що корчмарює, аби корчму свою пристанню і спочинком без страху зробити для гнаних братів — Данило Туптало, Житія Святих, переклад Дарії Сироїд, 2010.
4. З уст чиновника дізнаємся про нелюдські умови виживання в канцелярії, тому дружина змушена була корчмарювати — Галина Немченко (Рубан), Жанрові особливості «Київських прохачів» Івана Нечуя-Левицького, 2019.
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна
Спробуйте LanguageTool
Покращуйте свої тексти миттєво
- Перевіряє граматику та стиль української мови
- Працює на майже будь-якому веб-сайті (Gmail, Facebook, Twitter)
- Реєстрація не потрібна